Площа унікальної кизилової плантації, що на Виноградівщині, щороку меншає

Тільки-но зійде сніг, кизилова плантація в селі Черна на Виноградівщині вкривається золотим сонячним цвітом. Таке природне диво вже понад 600 років росте біля підніжжя місцевих гір, і жителі села не уявляють собі життя без цього екзотичного деревцяти.

Площа унікальної кизилової плантації, що на Виноградівщині, щороку меншає

А починалося все тоді, коли Європою гуляла чума й смерть косила майже всіх без розбору. Щоб врятувати населення, вчителю й духовному наставнику Королівського замку Бенедикту Комятію прийшла ідея посадити плантацію кизилу, аби з її плодів виробляти цілющий еліксир проти страшної недуги. Володарі замку погодилися й виділили землю – в с. Черна, Тарна Маре (тепер Румунія), с. Рокосово і на схилах Чорної гори біля Виноградова. Вчений-ентузіаст знав, що робить, бо за своє життя багато подорожував та вивчав не лише гуманітарні науки, а й природничі. Тож якою радістю для нього була та мить, коли в підвалах Королівського замку вдалося виробляти й розливати цінний бальзам у керамічний посуд і відправляти не лише правителям та знаті, а й усім, хто не хотів захворіти.

Потім з’ясується, що кизил (дерен) – дуже цінна продукція для медичних препаратів від багатьох недуг. Тож жителі навколишніх сіл і нині широко використовують для лікування його плоди, молоде листя та гілки. А найголовніше, що місцеві аборигени зуміли донести рецепти приготування цього чудодійного бальзаму до наших днів. І на різноманітних місцевих фестивалях рекламують його.

Ще в 1985 році при Виноградівській районній аптеці завідувач Павло Могорита розробив проект по випуску кизилового бальзаму. Провели детальне хімічне та біологічне дослідження напою, підготували документацію на його реалізацію. Та деякі радянські наукові установи позаздрили й призупинили процес – бо всі наукові розробки тоді мали виходити з благословення Москви та Києва. Пізніше ідею підхопили деякі інститути, й молоді вчені на її основі захистили наукові дисертації.

А місцеві мешканці, діставши відповідну інформацію про чудо-властивості дерену, почали його самостійно розмножувати й садити на своїй обійстях. Що тільки не виготовляють із цих плодів: повидло, джеми, компоти, вино, горілку, бальзам. Ба навіть сушать, а в період посту варять дуже корисний вар. Він допомагає очистити організм від шлаків та токсинів, що накопичилися в кишечнику.

Кизил став брендом села Черна. Але чомусь учені з нашого університету не проявляють зацікавлення до плантації. Таку позицію зайняли й природоохоронні установи, які не бачать тут проблем. А вони є. З кожним роком зменшується площа плантації. Тут немає навіть вивіски або інформаційного стенду, не кажучи вже про облаштовану зону відпочинку. Не дуже пропагують цю плантацію й туристичні організації, хоча гостям є що показати. За висновками професора Василя Комендаря, тут росте понад 15 рослин, які занесені до Червоної книги.

«Особливо корисний бджолиний пилок із кизилу, – каже М. Чонка, сільський голова й великий любитель бджолиної пасіки. – Він може надати нових сил людині й навіть припинити процес старіння. А за дослідженням учених із Болонського університету, плоди цього чудо-дерева є природною біодобавкою, яка покращує роботу травної системи й не має собі рівних.

Василь Івашко

03 квітня 2017р.

Теги: плантація, кизил

Нова форма для нашої освіти
Цьогоріч на Закарппатті має вродити все
/ 2Далеке і близьке життя Дезидерія Петнегазі
Закарпатці спільно зі словаками розробили концепцію велошляхів
Майже третина водопровідних мереж Закарпаття – в аварійному стані
Володимир Козловський: "Моя мета - потрапити на Олімпіаду в Токіо"
У деяких сім'ях пекли стілки пасочок, скільки членів родини
Зимовий туристичний сезон на Закарпатті вдався
Альфа і омега Августина Волошина
В Ужгороді видали "Словариць" з діалектним багатством Синевирської Поляни
/ 1"Жандарми зв'язували мені руки-ноги і, повісивши вниз головою, били кийками по підошвах..."
В Ужгороді готують книжку, базовану на альбомах, знайдених на горищі будинку в Ужгороді
В Ужгороді вийшла друком книжка про посилення репресій проти мешканців Закарпаття на завершальному етапі його радянізації
Петро Шолтес: "Малюючи, завжди імпровізую, а моїм пензлем керують муза, почуття, інтуїція"
/ 1Тарас Данилич. Митець, що вийшов із народу, але залишився разом з ним
/ 1"Я кохаю тебе!": пішохідний міст в Ужгороді береже сотні "закоханих сердець"
У Керецьках на Свалявщині відкрили галерею місцевих художників
На Закарпатті попросять віддати у музей кам'яну сокиру періоду енеоліту, знайдену у Виноградові
Закарпатські бджоли в історичному аспекті
11-й том обласної "Книги Скорботи" надійшов у навчальні заклади й біб­ліотеки Закарпаття
Як Микола Матола в умовах "дозованого повітря" формував літературні та суспільні процеси на Закарпатті
/ 1Екс-кіпер "Говерли" завершив кар'єру в угорському "Гонведі"
Закарпатські спортсмени на Красії розпочали підготовку до чемпіонату України з гірськолижного спорту на Буковелі
/ 2Не тільки золото, а й цинк та свинець можуть видобувати в Мужієві
Тонну цукерок роздадуть "миколайчики" в Ужгороді
» Всі записи