Цьогоріч на Закарппатті має вродити все

Та й попит на фрукти-овочі буде підвищеним.

Цьогоріч на Закарппатті має вродити все

Холодна й сніжна зима, а потім запізніла весна неминуче визначатимуть майбутній сільськогосподарський сезон. Деякі ознаки вже зараз викликають тривогу – хоч і слабкі, але справжні морози зайшли на Закарпаття саме під час цвітіння дерев, холод і далі гальмує розвиток рослин, зокрема озимих. Але фахівець бачить те, що заховано від пересічного ока. Тому його прогнози можуть бути точнішими, а то й зовсім протилежними від непрофесійних. Агроном із багаторічним досвідом Василь Яцканич і сьогодні активно слідкує за аграрним життям, дає консультації й при тому встигає вивчати новинки інтенсивних технологій.

– Якщо робити прогноз на підставі зими й періоду «донині», то треба очікувати на дуже хороший урожай! – упевнено виніс вердикт Василь Яцканич. – Я пройшовся по Виноградівському району, оглянув горіхи – за невеликим винятком усі дерева витримали морози, які були два тижні тому. А якщо вистояли горіхи, то буде й вишня, черешня, персики та навіть абрикоси. Цього року це має для Закарпаття особливе значення, тому що в інших регіонах мороз пошкодив багато садів, і треба також врахувати, що кримська садівнича продукція не буде продаватися в Україні. Тому закарпатські фрукти матимуть добрий попит за межами області. Озимі так само добре перезимували завдяки тому, що сніг захистив їх від холодів.

Уже зараз можна говорити про те, що пізня весна аж ніяк не завадила появі ранньої городини. Капуста 10 квітня з’явилася на базарах області (Перед Великоднем коштувала 40 гривень, а зараз подешевшала вдвічі). Так само перед Пасхою вже дозріли огірки, редиска. Ціна, особливо на редис, була вищою, ніж торік, тому що він росте у відкритому грунті, а це вплинуло на терміни росту. Трохи пізніше достигне полуниця, масовий збір якої почнеться з середини травня. До речі, підприємці вже зараз укладають попередні договори, щоб забирати полуницю із Закарпаття.

Закарпатцям треба мати на увазі, каже Василь Яцканич, що цього року погодні умови у нашому краї сприятливіші, ніж у інших регіонах. Тому рання городина в нас підходить на два тижні раніше. Це позначається й на різниці в ціні. Наприклад, підприємці з Києва, які відкривають у столиці оптовий ринок, повідомили, що у них рання капуста коштує зараз 40 гривень. Те саме буде з іншими ранніми культурами. Це варто мати на увазі

Тим часом земля зростає в ціні, – додав Василь Яцканич. – Можна помітити, що все менше залишається землі необробленої. До аграрного сектору більше приглядаються «магнати», здатні застосовувати сучасні технології й виростити хороші врожаї. Населення, яке займається сільським господарством, використовує й агроволокно, й темну плівку, яка затримує вологу, сприяє вирощуванню врожаю. Скажімо, на базарі вже з’явилися кабачки, вирощені біля села Гудя саме за новими технологіями. Люди застосовують агроволокно на різні культури, навіть на квасолю. Сьогодні закарпатці віддають перевагу карликовим деревам і під час весняних морозів захищають їх або плівкою, або агроволокном. Так само господарі встигли оцінити переваги крапельного зрошення. З його застосуванням на полив витрачається в сто разів менше води порівняно з традиційним способом. Словом, на Закарпатті цього року має вирости все. Тільки б не було якихось кліматичних несподіванок.

Досвід виноградівського ТОВ «Райдуга» загалом підтверджує прогнози фахівця, але з деякими корективами.

Кілька років тому плани підприємства були справді «райдужними» й амбітними. Зокрема «Райдуга» була всерйоз налаштована забезпечити Європу й довколишній споживчий ринок закарпатськими кавунами й солодкими динями. У 2014-му на базарах дійсно з’явилися ці дешеві місцеві плоди, завдяки тому, що розсаду баштанових вирощували в теплицях, використовували елітне насіння. Були й інші плани, більшість із яких реалізували, а від деяких довелося відмовитися. І це нормально, каже керівник підприємства Юрій Морозович, життя диктує свої пропозиції, й потрібно з цим рахуватися, особливо в аграрному секторі.

Попри пізній початок аграрного сезону ТОВ «Райдуга» уже два тижні збирає урожай редису на експорт. Якщо торік він був висаджений на 3 гектарах, то зараз цю площу збільшено до 11 га. Вирощувати «вітаміни» великими партіями вигідно й «Райдузі», й оптовикам, яким не доводиться «збирати» продукцію дрібними партіями. Майже весь редис іде на експорт, а частина реалізується в різних регіонах України. Жорсткі економічні умови примушують звузити асортимент городини до мінімуму. На 60 га вирощують цибулю різних сортів, ранній і пізній червоний буряк, «пекінку», часник у закритому ґрунті. Ці види вимагають мінімум затрат і приносять гарантований урожай.

– Якщо оцінювати конкретну ситуацію по «Райдузі», – каже Юрій Морозович, – то ми витримуємо фінансовий баланс і зможемо виконати поставлені завдання. Так, витрати збільшуються, недешево обходиться робота маркетингової групи, але вони забезпечують реалізацію, в першу чергу, на експорт.

Буряк, цибуля, часник так само реалізуються оптовими партіями на внутрішньому ринку, переважно за межами Закарпаття. Набирає обертів потужна фірма «Арогро-альянс»; її оголошення про прийом на роботу спеціалістів та робітників постійно потрапляють на очі.

Якщо ж аналізувати загальну ситуацію, то вона виглядає не так оптимістично, як на конкретному підприємстві. Сьогодні існує жорстка конкуренція з боку угорських, словацьких та польських роботодавців, котрі пропонують значно вищі зарплати за таку ж роботу.

Тепличне господарство платить за кордоном у 5 – 10 разів більшу зарплату, має не менші витрати на електро­енергію та інше, а огірки й городина за ціною цілком конкурентоспроможні з нашими, а то й дешевші. Чи не парадокс?

– Ні, не парадокс, – запевняє Юрій Морозович – В Євросоюзі підтримка фермера, а тим більше овочівника, з боку держави та й міжнародних структур суттєво здешевлює продукцію. Практично кожен фермер вам продемонструє техніку або якісь інвестиції, отримані за рахунок грантів ЄС. У нас поки що державні кошти не направляються на розвиток малого та середнього бізнесу. Відсутність державної підтримки, несприятливі зміни у податковому законодавстві, дефіцит робочих рук примушують овочівників відмовлятися від найманої праці й від вирощування овочів. Від цього подвійна шкода. По-перше, занепадає овочівництво, по-друге, ми виводимо з ринку робочої сили велику кількість людей. Адже в овочівництві потрібна значна кількість працівників. У гарячу пору їх чисельність (на 60 гектарів городини) сягає сотні. А тим часом у центральних областях України фермер, маючи свинокомплекс і 1000 гектарів землі, спокійно обходиться вісь­мома робітниками, рахуючи й себе. Тенденції видно вже зараз – багато підприємців і фермерів переходить на вирощування зернових та інших культур, які не потребують ручної праці. А тут ще й погодні умови вносять корективи. Цього року, зокрема, теплична городина має значно вищу собівартість, ніж торік, адже опалювати теплицю доводиться значно інтенсивніше.

Власне такою є ситуація з агросезоном-2017. Звичайно, є й інші явища в сільському господарстві, про які варто б згадати. Скажімо, фінансова допомога фермерам з Угорщини, яка багатьом дозволила закупити сільськогосподарську техніку, почати реалізацію нових проектів. З’являються потужні тепличні господарства, створені торговельними мережами. При нагоді поговоримо й про них.

 

Василь ГОРВАТ

03 травня 2017р.

Теги: врожай, городина

/ 2Три століття Марії-Терезії
26-й випуск серії "Між Карпатами і Татрами" присвятили творчості Петра Скунця
Нова форма для нашої освіти
/ 2Далеке і близьке життя Дезидерія Петнегазі
Закарпатці спільно зі словаками розробили концепцію велошляхів
Майже третина водопровідних мереж Закарпаття – в аварійному стані
Володимир Козловський: "Моя мета - потрапити на Олімпіаду в Токіо"
У деяких сім'ях пекли стілки пасочок, скільки членів родини
Зимовий туристичний сезон на Закарпатті вдався
Площа унікальної кизилової плантації, що на Виноградівщині, щороку меншає
Альфа і омега Августина Волошина
В Ужгороді видали "Словариць" з діалектним багатством Синевирської Поляни
/ 1"Жандарми зв'язували мені руки-ноги і, повісивши вниз головою, били кийками по підошвах..."
В Ужгороді готують книжку, базовану на альбомах, знайдених на горищі будинку в Ужгороді
В Ужгороді вийшла друком книжка про посилення репресій проти мешканців Закарпаття на завершальному етапі його радянізації
Петро Шолтес: "Малюючи, завжди імпровізую, а моїм пензлем керують муза, почуття, інтуїція"
/ 1Тарас Данилич. Митець, що вийшов із народу, але залишився разом з ним
/ 1"Я кохаю тебе!": пішохідний міст в Ужгороді береже сотні "закоханих сердець"
У Керецьках на Свалявщині відкрили галерею місцевих художників
На Закарпатті попросять віддати у музей кам'яну сокиру періоду енеоліту, знайдену у Виноградові
Закарпатські бджоли в історичному аспекті
11-й том обласної "Книги Скорботи" надійшов у навчальні заклади й біб­ліотеки Закарпаття
Як Микола Матола в умовах "дозованого повітря" формував літературні та суспільні процеси на Закарпатті
/ 1Екс-кіпер "Говерли" завершив кар'єру в угорському "Гонведі"
Закарпатські спортсмени на Красії розпочали підготовку до чемпіонату України з гірськолижного спорту на Буковелі
» Всі записи