Не тільки золото, а й цинк та свинець можуть видобувати в Мужієві

Тож не дивно, що нового потенційного інвестора, котрий готовий відновити роботу підприємства, місцеві мешканці сприйняли насторожено. Власне запитання, на які хотілося б почути відповіді, виклав у своїй статті в «НЗ» «Священна корова» чи «троянський кінь»? журналіст Олег Супруненко. Нещодавно компанія-інвестор відписала нам: бажають висвітлити на сторінках газети й свою позицію. І надіслали посилання на матеріал, надрукований інтернет-виданням «Четверта влада». Мовляв, там є відповіді на всі порушені нами проблеми. Отож шукаємо їх у інтерв’ю з Миколою Гожиком (на фото), директором підприємств «Карпатська рудна компанія» та «Західна геологорозвідувальна компанія».

Як сталося, що перспективне українське родовище поліметалів опинилося у такому стані?

– Чи не найбільше підприємство постраждало від недосконалої системи вилучення золота. В цілому, фабрика вилучала його лише на 50%, що було недостатньо для покриття поточних витрат. Щоб покращити показник і технологічно переоснастити весь комплекс, необхідно було вкладати додаткові кошти. Держава їх не мала. З кожним роком збитки «Закарпатполіметалів» ставали все більшими, що й призвело до припинення діяльності.

Для інвестора цей проект є ризикованим…

– Багато моїх друзів і колег-геологів працюють у різних країнах світу. Практично всі вони стверджують, що Мужіївське родовище разом із сусідніми ділянками – один із найкращих об’єктів у Східній Європі для організації видобутку золота, свинцю та цинку. Важливе значення мають запаси останнього, кон’юнктура якого постійно зростає разом із золотом. Наш проект приваб­ливий для компанії-інвестора, бо має зрозумілі геологічні ризики. І, по-суті, складнощів із реалізацією золота, срібла, свинцю та цинку на внутрішньому й зовнішньому ринках немає. Але Брайян Севідж, генеральний директор «Avellana Gold», погодився брати участь у організації розробки Мужіївського родовища лише за умови, що цей проект не буде мати нічого спільного з його колишніми власниками.

Ви вже маєте повну картину того, з чим доведеться працювати?

– Практично ліквідована інфраструктура родовища, що на 80% cтворена Закарпатською геологорозвідувальною експедицією. Але керівництво «Avellana Gold» впевнене, що Мужіївське родовище потребує нової стратегії розвитку з використанням самохідної техніки. Відповідно треба створити й нову інфраструктуру.

Обладнання, яке використовувалося тут, зараз – просто металобрухт. Сьогодні мене більше хвилює стан підземних гірничих виробок. За стільки років знач­на частина їх обвалилася. Особливо ті, що були залишені без кріплення. Не помилюсь, якщо скажу: саме тут нас очікує багато проблем. Прогнозуємо, що через відсутність підземної вентиляції накопичилося достатньо вологи для утворення завалів. Очікуємо значних обсягів відновлювальних підземних робіт. Також знаємо, що частина основних тунелів збереглася, оскільки вони закріплювалися спеціальними металевими опорами.

А як свого часу видобуток вплинув на екологію й життя громади?

– Це ми також можемо віднести до «спадщини», що нам дісталася. Поблизу родовища розміщені насипи пустих порід і рудних відвалів. Їх багато, близько 400 тисяч тонн. Пусті породи в цілому безпечні й можуть використовуватися для рекультивації кар’єрів, облаштування захисних дамб та будівництва доріг. Щодо рудних відвалів, то вони містять незначні концентрації мінералів заліза, свинцю й цинку. Знаходячись на поверхні, під дією сонця та дощу вони окислюються й окислюють поверхневі стічні води. Вода при цьому стає більш агресивною й непридатною для вживання. Зменшуються концентрації водневих іонів (рН). Якщо для нормального середовища цей показник становить 6–8, то у воді з-під рудних відвалів – 4–5. Найінтенсивніше окислення відбувається у літній період за підвищеної температури повітря. Цю проблему ми найближчим часом вирішимо. Компанія планує відновити функцію відстійника, розташованого на околиці  Мужієва. За допомогою цієї споруди будуть перехоплені грязьові потоки, що течуть у долину з оброблених на схилах полів. Тут уже встановлені фільтри з природних мінералів для нейтралізації кислих вод та контролю наявності в них важких елементів. Цей відстійник працював іще з часів проведення тут геологорозвідувальних робіт, але попередньою компанією був занедбаний. Відвали створені грубим матеріалом, тому й не розмиваються.  

У ЗМІ з’явля­ється інформація, що на підприємстві планують використовувати ціанідний метод…

– Цей метод широко використовують компанії, які видобувають золото в сухих районах Австралії, Середньої Азії та в Африці. Він простий і порівняно дешевий, але ефективний для кварцових руд. У Мужіївському родовищі міститься багато глинистих мінералів, що негативно впливають на процес ціанування руди. Також варто відзначити, що майже 90% золота міститься в комплексних золото-поліметалічних рудах, які в усьому світі переробляють механічним методом – флотацією з отриманням концентратів. Цю технологію визнали єдино прийнятною для умов Закарпаття – її затвердила в 1990 році Державна комісія з запасів. У 2013-му ми обґрунтували її використання в умовах Мужіївського родовища поліметалів і отримали позитивний висновок незалежної екологічної експертизи при Міністерстві екології та природних ресурсів України. Додатково для визначення доцільності запропонованої технології проведуть незалежну експертизу, не виключено, що й міжнародну. І я ще раз хочу наголосити, що ціанідна технологія була виключена ще геологами в 1980-х роках як неприйнятна з технічних, а головне – з екологічних міркувань. Тому про якісь небезпечні технології не може бути й мови.

Коли плануєте розпочати роботи на руднику?

– Наступного року в першу чергу вирішуватимемо питання екології – розпочнемо утилізацію всіх відходів, що накопичилися на поверхні, займемося рекультивацією земельних ділянок, поступово озеленимо їх. Як я говорив раніше, найближчим часом облаштуємо відстійник, поставимо там нейтралізуючі фільтри з закарпатських вапняків і цеолітів. Це ефективні природні сорбенти, що поглинають важкі метали та інші шкідливі елементи. Торік ми частину цього відстійника почистили, надалі його функція буде обмежена. У 2017-му компанія планує розпочати ліквідацію рудних відвалів, і зникне сама проблема.

Зараз маємо багато технічної роботи, пов’язаної з комп’ютерною обробкою геологічної документації за західними стандартами. Упродовж наступного року нам необхідно змоделювати проект. Як відомо, без комп’ютерного моделювання неможливо правильно вирахувати потрібний обсяг інвестицій. До того ж, незалежно підтвердити запаси родовища можливо лише за наявності повної елект­ронної бази даних та 3D-моделі.

А коли розпочнете безпосередньо роботи з реконструкції та будівництва об’єкта?

– Деякі роботи на руднику плануємо розпочати вже у 2017-му. Але щоб зайти в шахти, маємо встановити вентилятори та відновити провітрювання. Нам треба зробити ревізію й зрозуміти, в якому стані хоча б головні підземні виробки. Передбачаємо, що там усе наполовину зруйноване. А це – додаткові витрати, які нам необхідно визначити й закласти в кошторис проекту як першочергові. Розробку проектної документації, експертизу проекту й будівництво безпосередньо рудника розпочнемо у 2018 році.

Розкажіть, будь ласка, як відрізнятимуться технології, які використовувалися раніше, від тих, що плануєте залучати?

– На попередньому підприємстві про щось інноваційне та сучасне у видобуванні не йшлося. За старою схемою використовували малопотужні акумуляторні електровози. Переважна частина гірничого обладнання була прив’язана до стиснутого повітря, виробленого енергоємною компресорною станцією. Ця станція значною мірою впливала на собівартість видобутку – на здорожчання вартості 1 тонни руди. Стара інфраструктура обмежувала можливості рудника – обсяг видобутку сягав 120 тисяч тонн на рік. Сьогодні ж ми маємо змогу організувати високоефективне виробництво на довготривалу перспективу з річним об’ємом видобутку  500 тисяч тонн. Для цього «Avellana Gold» планує включити в розробку одночасно і золоті, і золото-поліметалічні руди. По суті, це буде нова стратегія видобутку. Задля неї ми приймемо кардинальні рішення щодо повної реорганізації видобувної компанії,  переоцінимо вимоги стосовно робітників, робочого часу тощо.

А щодо нового проекту, які технології все ж плануєте використовувати?

– За нашими попередніми підрахунками, обсяг видобутку збільшиться в 10 разів. Тому абсолютно новою буде стратегія видобутку, зміниться інфраструктура родовища. У вартість проекту закладаємо лише сучасне обладнання – робота на підприємстві має бути безпечною для всіх категорій працівників. Перевагу віддамо самохідному та автономному обладнанню – це найсучасніший підхід до видобування. Замість обслуговування шахт побудуємо спеціальні похилі з’їзди, по яких буде спускатися самохідна техніка. Наявні шахти використаємо для провітрювання, подачі матеріалів та як запасні ходи. Завдяки використанню шахтних самоскидів мінімізуємо втрати золота під час численних перевантажень, що траплялося на попередньому підприємстві. Навантажувальна техніка працюватиме на дизельному пальному, тому не залежатиме від електроенергії.

Хто працюватиме на родовищі поліметалів?

– Немає сенсу запрошувати людей із інших регіонів, адже маємо своїх спеціалістів. Звичайно, нове устаткування на підприємстві потребуватиме більш високих кваліфікації й навичок, але це зовсім не проблема. Фірма, що доставляє обладнання, привозить і інструкторів. Вони вчать наших працівників і надають їм сертифікати міжнародного рівня за досить короткий час. Такий досвід у нас є. Безперечно, спочатку на підприємстві працюватимуть й іноземні фахівці, особливо на ділянках переробки сировини, оскільки саме тут буде вироблено товарний продукт – концентрат. До речі, вироблені концентрати відповідатимуть західним стандартам. А тому вони можуть бути реалізовані або на зовнішньому, або на внутрішньому ринку.

Яку користь матиме місцеве населення від проекту?

– Розвідка золота – складний і тривалий процес. Як правило, на розвідку одного золоторудного родовища необхідно 10 – 15 років копіткої роботи спеціалістів різних професій – геологів, гірників, буровиків, технологів, хіміків та інших. Мене особисто цікавить тільки успішна реалізація цього проекту, бо ми витратили на нього значну частину життя. Нам, геологам, хотілося б побачити результати своєї праці й повірити, що вона дійсно приносить користь людям. Я не бізнесмен.

Упродовж попередніх років бачив, як родовище «кочує» з рук у руки. Але, виходячи з кваліфікації власників, було очевидно, що нормальної роботи тут не буде.

Для успішної реалізації цього проекту сьогодні є всі підстави. Якщо частина населення ставиться до проекту нейтрально, то ті, хто вже працював на родовищі – підтримують його. Адже на таких підприємствах рівень заробітної плати відносно високий і офіційний. Прозорими будуть і відрахування до державного та місцевого бюджетів. Із досвіду можу сказати, що на підприємстві такого масштабу працюватиме до 500 людей. Відповідно це позитивно буде впливати на фінансовий стан села та району. Виключається можливість непрозорих схем, бо операції з видобутком, переробкою сировини і реалізацією продукції є взаємопов’язаними, а тому мусять бути фіксованими на всіх етапах, а відрахування – прозорими. Частково в районі буде знижена напруга із працевлаштуванням ще й за рахунок участі сфери обслуговування.  

Зазвичай іноземний інвестор приходить із соціальними програмами для населення...

– «Avellana Gold» має намір долучитися до реалізації соціальних програм, що стосуються Мужієва і Берегівського району. За наш рахунок у Мужієві вже заасфальтована одна проблемна дорога. Надано також й інші послуги, що сприятимуть розвитку села та району. Окрім цього, село потребує нового плану водовідведення. Якщо він буде для нас прийнятний із фінансового погляду, ми включимо його у вартість всього проекту. Швидше за все, всі ці програми будемо обговорювати з місцевою владою наступного року.

Теги: золото, цинк, Мужієво

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати