11-й том обласної "Книги Скорботи" надійшов у навчальні заклади й біб­ліотеки Закарпаття

Документи і матеріали». Його випустило Всеукраїнське державне видавництво «Карпати» за творчою програмою на 2016 рік, затвердженою ОДА й обласною радою. Наклад книги, що підготовлена й видрукована за кошти крайового бюджету, – 800 примірників.

Одинадцятий том завершує всеукраїнську президентську програму по увічненню імен наших краян, котрі стали жертвами найбільшої в історії людської цивілізації війни – Другої світової (1939 – 1945 рр.) та нацистської окупації, а також унаслідок військових дій, політичних та інших акцій, пов’язаних із війною. В томі публікуються архівні документи та різноманітні матеріали, що певною мірою пояснюють витоки, причини й наслідки трагічних подій на Закарпатті в роки війни й нацистської окупації. Аби чітко зрозуміти динаміку процесів і явищ, про які йдеться, тексти документів та інші матеріали розміщені переважно в хронологічному порядку, лише в окремих випадках, коли це диктувалося доцільністю, – за тематикою. Завдяки спільним зусиллям і активній допомозі широкої громадськості обласна редколегія «Книги Пам’яті», редакторський склад регіонального відділення Пошуково-видавничого агентства «Книга Пам’яті України» змогли виконати почесне гуманне й надзвичайно складне завдання по увічненню імен громадян, життя яких передчасно обірвала Друга світова війна та окупаційна расистська політика й практика. На сторінках томів обласних серіалів «Книга Пам’яті України. Закарпатська область» (томи І і ІІ, 1995 – 1998 рр.) та «Книга Скорботи України. Закарпатська область» (томи І – ХІ, 2002 – 2016 рр.) імена понад 100 тисяч загиблих і пропалих безвісти наших земляків назавжди увічнено для нащадків.

У нашій області сталося так, що переважну більшість серед загиблих і зниклих безвісти краян становлять жертви Голокосту – нелюдської нацистської політики гітлерівської Німеччини щодо єврейського народу. Вона передбачала повне винищення на території Німеччини й окупованих країн громадян єврейської національності. У передмові «Демографічні втрати Закарпаття в Другій світовій війні» професор Роман Офіцинський наводить таку статистику: станом на 2 листопада 1938 р. на території краю мешкало 95008 євреїв, а на 1 листопада 1946-го. їх число скоротилося до 6988, тобто у 13 (!) разів.

У томі зокрема друкуються розпорядження та циркуляри міністерства внутрішніх справ гортіївської Угорщини 1939 – 1940 років про введення в дію антисемітських законів.

Публікуються звіти поліцейських чиновників про хід примусового переселення ужгородських євреїв у гетто в квітні 1944 року. Зокрема йдеться і про спроби самогубства тих, кого забирали до табору...

Про умови існування бранців у гетто можна зробити висновок із поліцейського звіту від 24.04.1944 року: «…При виконанні наказу № 6163/1944 з повагою звітую, що… усі євреї Ужгорода та Ужгородського району розміщені у м. Ужгород. Місцезнаходження табору визначено Мукачівським евакуаційним комітетом, табір розташований на території цегельного заводу, що знаходиться в 1 км від центру міста. Станом на сьогодні, там знаходиться 12 000 євреїв, а до завершення виселення євреїв їх буде 20 000.

Хочу зазначити, що для цієї величезної кількості людей у цегельному заводі не вистачає навіть елементарного медичного обладнання, проблему водопостачання я зміг вирішити лиш за допомогою помпи, що за одну хвилину може накачати 300 л води з річки. Найбільшою проблемою є те, що табір не підключений до каналізації, тому неможливо позбутися щоденного обсягу фекалій від 20000 осіб. У місті немає вапна, і тому є неможливою дезінфекція. Маючи на увазі теплу погоду, християнська громада міста боїться, що у таборі спалахнуть епідемії, які швидко можуть інфікувати ціле місто та його околиці, й не знайдуться сили, котрі зможуть зупинити поширення інфекції.

Прошу вас негайно зробити необхідні кроки для того, щоб зібраних в Ужгороді євреїв депортували якомога швидше…»

Тут, як кажуть, коментарі зайві…

У томі публікуються й матеріали, що розповідають про факти, коли українці нашого краю рятували земляків-євреїв від депортації й загибелі в нацистських таборах смерті.

Окремим розділом у ХІ томі увічнено імена наших земляків, котрі загинули в ході АТО на сході України, захищаючи незалежність і територіальну цілісність Батьківщини в 2014 – 2016 роках (до дати підписання книги до друку в квітні 2016-го). Публікуються біограми полеглих воїнів, окремі документи й матеріали, пов’язані з цими трагічними подіями вже ХХІ століття.

Одинадцятий том обласної «Книги Скорботи» виготовлений на високому поліграфічному рівні в Ужгородській друкарні ТОВ «Спектраль».

Борис Гвардіонов, старший науковий редактор регіонального відділення Пошуково-видавничого агентства «Книга Пам’яті України»

Теги: Книга Скорботи, євреї, нацисти

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати